- повірник
- —————————————————————————————пові́рникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
повірник
Смотреть что такое "повірник" в других словарях:
повірник — а, ч. 1) Людина, що користується особливим довір ям, якій звіряють таємниці, плани і т. ін.; повірений. 2) Особа, уповноважена іншою особою чи установою, колективом діяти за їх дорученням і від їхнього імені; повірений. Повірник короля … Український тлумачний словник
повірниця — і. Жін. до повірник … Український тлумачний словник
повітрозабірник — а, ч. Те саме, що повітрозабирач … Український тлумачний словник
повітрозбірник — а, ч. Те саме, що повітрозабирач … Український тлумачний словник
повірений — 1) ім. (особа, уповноважена іншою особою / установою тощо діяти за їх дорученням і від їхнього імені), (по)вірник 2) див. уповноважений … Словник синонімів української мови
сечозбірник — а, ч. Резервуар, ізольований від доступу повітря колодязь, де зберігають сечу … Український тлумачний словник
уповноважений — вповноважений ім. (довірена особа для виконання якогось доручення), повірений, повірник, депутат … Словник синонімів української мови
дипломатичний — а, е. 1) Стос. до дипломатії (у 1 знач.). •• Дипломати/чна по/шта один з видів зв язку дипломатичного чи консульського представництва з центральними органами зовнішніх зв язків держав, яка пересилається звичайно в супроводі дипломатичних кур єрів … Український тлумачний словник
Поднестровский диалект украинского языка — Поднестровский диалект на … Википедия
Гирнык, Алексей Николаевич — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Гирнык. Гирнык Алексей Николаевич укр. Гірник Олекса Миколайович Дата рожден … Википедия
